Організаційно-методичні заходи вихователя гуртожитку

ЗМІСТ

Розділ 1. Соціально-психологічні особливості учнівського

колективу гуртожитку

Розділ 2. Методи та форми виховної роботи в гуртожитку

Розділ 3. Сутність, зміст і завдання виховної роботи в гуртожитку

Розділ 4. Особливості роботи в гуртожитку з дітьми-сиротами

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

У роботі з учнівською молоддю ПТНЗ важлива тісна співпраця майстрів виробничого навчання, класних керівників, вихователів гуртожитків, практичних психологів для створення відповідних умов для самоосвіти та виховання учнів.

Виховання є вплив, дія з боку педагога на учня з метою організації життя дитини, але цю дію слід розуміти не як механічну або словесну, а як глибинну внутрішню роботу вихователя і вихованця, яка спричиняє активність обох сторін. Будуючи стосунки між вихователем і вихованцем на основі поваги, підтримки гідності учня, зацікавленості його особистістю, ми і будемо реалізовувати гуманізацію відносин, гуманізацію та демократизацію виховання в цілому.

Для здійснення виховного процесу слід використати внутрішні умови навчального закладу, а саме: раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів, цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, майстра виробничого навчання, вихователя, практичного психолога для проведення виховної діяльності з учнями та слухачами ПТНЗ, розвиток учнівського самоврядування.

Педагогічне керівництво виховною роботою слід спрямовувати на формування громадянськості, що дає можливість учневі відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною.

В учнівському гуртожитку координуючим органом виступає учнівська Рада гуртожитку, до складу якої входять найбільш відповідальні учні, слухачі. Розвиток учнівського самоврядування виступає однією з головних умов реалізації завдання щодо підвищення якості підготовки фахівців, виховання соціально активних працівників, здатних творчо та ініціативно вирішувати проблеми морального оновлення суспільного життя.

Система організації виховної роботи в гуртожитку ПТНЗ залежать від професіоналізму вихователів та якісного змісту виховних заходів. Для цього необхідно навчати цю категорію педагогічних працівників, створювати умови для обміну досвідом творчих педагогів, а директорам ПТНЗ включати виховні питання в атестаційні вимоги до вихователів. Тому актуальність даних методичних рекомендацій незаперечна.

А у нас комфортно і затишно

Розділ 1. Соціально-психологічні особливості учнівського колективу гуртожитку

Виховання – організований і цілеспрямований процес формування особистості. У сім’ї виховання є своєрідною передачею досвіду, накопиченого родиною і передається від старшого покоління до молодшого.

Виховання має різні напрямки, і де б не перебувала молода людина, вона всюди буде знаходитись під виховним впливом суспільства, громадських організацій, навчальних закладів.

Система виховної роботи у професійно-технічному навчальному закладі дає змогу вихователю розвивати пізнавальні здібності учнів, забезпечити професійну самореалізацію особистості, виховувати таких громадян, які володіють системою загальнолюдських цінностей, духовними надбаннями українського народу, моральною, художньо-естетичною, правовою, трудовою та економічною культурою.

Виховання є найважливішою функцією суспільства з найдавніших часів. Без передачі суспільно-історичного досвіду від одного покоління іншому, без залучення молоді до соціальних і виробничих відносин неможливий розвиток суспільства, забезпечення культури та існування людської цивілізації. З розвитком суспільства змінюється і виховання: його мета, зміст, засоби.

Специфікою виховної роботи професійно-технічного навчального закладу є те, що певна частина учнів проживає в гуртожитку, відірвана від сім’ї, і тому саме створення для мешканців комфортних житлово-побутових, культурних умов, є одним із пріоритетних напрямів роботи.

Гуртожиток повинен бути привабливим і затишним для учнів, у ньому необхідно створити умови для задоволення потреб у вільному спілкуванні, занятті улюбленою справою, фізичному розвитку, корисному та змістовному відпочинку. Організація життєдіяльності учнів у гуртожитку має величезний виховний потенціал. Допомога вихованцям, організація відпочинку, занять улюбленою справою, самообслуговування в побуті, дотримання норм особистої гігієни – важливе завдання, що постає перед педагогічним колективом ПТНЗ.

Створюючи систему виховної діяльності в гуртожитку, визначаючи її системоутворюючі види, основні традиційні форми, в центрі уваги слід поставити особистість учня з її складною біосоціальною природою, психофізичними особливостями, специфікою особистих проявів, створити найсприятливіші умови для її розвитку.

Знання особливостей колективу гуртожитку ПТНЗ має виключно важливе значення у вихованні. Однією з особливостей колективу є вікова, соціальна і загальноосвітня однорідність складу. Учні мають одну загальну мету – оволодіння обраною професією. Вік дітей 16-19 років – це період значних психологічних і фізичних змін, юнацького максималізму, прагнення до самовизначення, утвердження власної індивідуальності. У цьому віці багато юнаків та дівчат намагаються затвердити власне „Я” в очах однолітків. Не вміючи виділитись у позитивному плані, вони нерідко виділяються в негативному, тільки б не бути непомітним, „сірим”.

Як показує багатолітній досвід колективу вихователів гуртожитків ПТНЗ, юнакам у більшій мірі притаманні такі властивості, як наполегливість, врівноваженість, стійкість емоцій. У дівчат емоційний світ більш крихкий, дещо інша направленість інтересів, ціннісних орієнтацій. У колективі дівчат частіше, ніж у хлопців, виникають конфліктні ситуації, сварки. Дівчина, як правило, більш різко висловлює невдоволеність сусідками по кімнаті, вихователем, комендантом. У той же час вони краще організовують побут, більшою популярністю користуються гуртки й об’єднання за інтересами (в’язання, крою та шиття, вишивання, кулінарії та ін.), а юнаки захоплюються спортом, туризмом, технічною творчістю.

Потрапивши до гуртожитку вплив батьків значно знижується, різко зростає незалежність і самостійність, з’являються перші зароблені гроші. Далеко не всі до цього готові. При невмінні розпорядитися своїм вільним часом, грошима нерідко виникають ситуації невдоволеності або прагнення до вживання алкоголю, наркотичних речовин, захоплення азартними іграми. Тому велике значення в цей період має вплив на юнаків та дівчат друзів, однокурсників, колективу гуртожитку.

Особливу складність при адаптації в гуртожитку зазнають учні, які приїхали на навчання із сільської місцевості (їх відрізняє характер спілкування, розвиток сусідських і родинних зв’язків, традиційна регламентація поведінки, відношення між дорослими і дітьми, чоловіками і жінками), випускники шкіл-інтернатів для дітей-сиріт (схильність до бродяжництва, недостатнє володіння навичками самообслуговування, споживацькі настрої).

Юнаки та дівчата, потрапивши в незвичайне для них середовище, нерідко стають на шлях асоціальної поведінки. Відсутність достатнього рівня соціальної зрілості, який характеризується першочергово розвинутим почуттям внутрішнього самоконтролю, на перших етапах адаптації повинна компенсуватися посиленням контролю і наданням допомоги в формуванні зрілої самосвідомості. Молоді люди втрачають звичне середовище, яке оточувало їх з дитинства. Відбувається трансформація затверджених з дитинства понять „моє” і „не моє”. Загальні предмети обігу, передані в особисте користування, сприймаються як чужі, не свої, і учні нерідко відносяться до них недбало.

При формальній загальноосвітній однорідності в колективі гуртожитку обов’язково виділяються так звані „інтелектуали” – найбільш підготовлені учні. Дуже важливо, яке місце в гуртожитку займають ці учні, та яка навколо них складається атмосфера – поваги і бажання бути схожими на них чи навпаки.

Нерідко громадська думка, деформуючись, визначає в якості „героїв” порушників дисципліни, учнів, які вступають у конфлікти з дорослими. Дуже важливо створити атмосферу адекватного ставлення до таких „героїв” в учнівському колективі.

Часто тон у гуртожитку задають так звані „модниці” – дівчата, які краще слідкують і встигають за модою. Умілий вплив на них з боку вихователів сприяє розвитку естетичних смаків, підвищенню загальної культури учнів.

Значну частину мешканців гуртожитку становлять сироти та учні, які залишились без батьківського піклування, юнаки та дівчата з сімей, які опинились у кризових ситуаціях (неблагонадійні, малозабезпечені), вихованці дитячих будинків та інтернатів. Робота з цією категорією учнів потребує особливого підходу, тактовності, чуйності, уважності, знань індивідуальних особливостей.

Знання соціально-психологічних особливостей підлітків дозволяє ефективніше здійснювати виховний процес, який в умовах гуртожитку передбачає втручання у вільний час, побут, особисте життя юнаків та дівчат і тому потребує максимально вмілого і тонкого підходу.

Розділ 2. Методи та форми виховної роботи в гуртожитку

До основних методів виховної роботи в гуртожитку належать: метод переконання, метод стимулювання, метод оцінки та самооцінки.

Схема 1. Методи роботи вихователя

За допомогою методу переконання вихователь має можливість формувати уявлення своїх вихованців, їх поглядів та основних понять на рівні обміну інформацією. Вихователь враховує можливість впливу на учня масової та соціальної культури, соціальної мобільності.

Метод стимулювання використовується при організації діяльності учнів, які мешкають у гуртожитку, на виконання доручень, завдань, при організації різноманітних змагань.

Метод оцінки та самооцінки, завдяки якому проводиться оцінювання вчинків учнів, надає їм допомогу в саморегуляції їх поведінки, яка замикається в заохоченні, зауваженнях, в створенні ситуації довіри, самоконтролю і контролю, самокритики.

Основними формами виховної роботи в гуртожитку є організаційна, пізнавальна та моральна.

Схема 2. Організаційна форма виховної роботи

Схема 3. Пізнавальна форма виховної роботи

Схема 4. Моральна форма виховної роботи

Організаційна форма роботи

Самопідготовка учнів

Розділ 3. Сутність, зміст і завдання виховної роботи в гуртожитку

Виховний процес у гуртожитку тільки тоді може бути успішним, коли виконуватимуться такі основні умови:

• здійснення виховної роботи з мешканцями на основі комплексного підходу і є органічною складовою єдиного навчально-виховного процесу ПТНЗ;
• залучення учнів до активної різнобічної діяльності з урахуванням їх індивідуальних особливостей;
• життя колективу гуртожитку ґрунтується на принципах самоврядування і самообслуговування при вмілому педагогічному керівництві;
• створення позитивного морально-психологічного мікроклімату;
• здійснення допомоги учням у самопідготовці до занять, оволодінні ними обраною професією;
• активна співпраця з батьками, громадськістю;
• сприяння формуванню в учнів здорового способу життя, організації дозвілля та змістовного відпочинку мешканців, робота щодо наближення умов проживання в гуртожитку до домашніх.

Для того, щоб виконати всі ці завдання, необхідно правильно та змістовно планувати роботу всього колективу гуртожитку, завдяки якій можна забезпечити цілеспрямовану роботу на всіх напрямках: і для працівників, і для мешканців створити належні умови для проживання та діяльності.

Отже, першочерговим завданням на початку нового навчального року в гуртожитку є формування дружного колективу, а це – довготривалий і складний процес, котрий здійснюється через повсякденну роботу.

Відомий педагог В.О.Сухомлинський зазначав: „Колектив – це дуже чутливий інструмент, який творить музику виховання, необхідну для впливу на душу кожного вихованця. Творіть тільки тоді, коли цей інструмент настроєно”.

План роботи гуртожитку складають разом із Радою гуртожитку. При такій взаємодії з учнями вихователю легше враховувати інтереси учнів та здійснювати комплексний підхід для реалізації виховного процесу, який складається з єдності морального, трудового, правового, фізичного та естетичного виховання. План виховної роботи в гуртожитку складається на рік та на місяць. Він повинен допомагати орієнтуватись на проведення спільних корисних справ, виховних заходів, розваг та діяльності всього учнівського колективу протягом року та місяця. На початку нового навчального року першочерговим завданням є створення та формування нового учнівського колективу, детальне вивчення та складання психолого-педагогічної характеристики учнів першого курсу.

Робота вихователя гуртожитку починається з детального вивчення і складання психолого-педагогічної характеристики мешканців за такою схемою:

• Загальні відомості (прізвище, ім’я, по батькові, вік, група, стан здоров’я, загальний фізичний розвиток, умови життя в сім’ї – дані про батьків, їх заняття, братів, сестер).
• Основні інтереси (розвиток пізнавальних інтересів та творчих здібностей, які проявляються учнем в інтелектуальній, художньо-естетичній, трудовій, спортивній та інших видах діяльності).
• Особливості характеру і темпераменту (яскраво виявлені позитивні й негативні риси характеру, вираження особливостей темпераменту в емоційній сфері, відхилення у поведінці).
• Соціальна поведінка (розвиток культури спілкування, правової, екологічної, трудової культури, адаптованість до сучасного життя, розвиток самостійності, ставлення до режиму, обов’язків, відпочинку, розвиток культури життєвого самовизначення, асоціальні вчинки).
• Педагогічні висновки ( завдання в роботі з учнем).

Важливу роль у виховному процесі ПТНЗ відіграє учнівське самоврядування, яке є справжньою школою громадянського виховання, формування в учнів почуття самостійності, відповідальності, дисциплінованості.

У навчальному закладі дієвим органом учнівського самоврядування є Рада гуртожитку, яка забезпечує залучення юнаків та дівчат до змістовної суспільної роботи, до реального управління організацією виховного процесу, житлово-побутової діяльності, змістовного дозвілля.

Сучасні соціальні умови потребують нових підходів до організації виховної роботи серед учнів, які проживають у гуртожитку, розширення прав і впливу органів учнівського самоврядування. Тому одним із пріоритетних напрямів виховної роботи є формування згуртованості та організація житлово–побутових умов мешканців гуртожитку, формування позитивних стосунків у колективі (організація психологічного комфорту), посилення у вихованців бажання до самовдосконалення, критичного ставлення не лише до інших, а й до себе, розкриття своїх здібностей, нахилів через колектив.

З метою залучення учнів до роботи з покращення житлово-побутових умов і санітарного стану, створення затишку та комфорту в кімнатах, дотримання правил проживання, активної участі мешканців у громадському житті слід організовувати огляд-конкурс на кращу кімнату гуртожитку.

Специфікою багатьох гуртожитків ПТНЗ є те, що в ньому проживають учні з числа дітей-сиріт, які не залишають гуртожиток у святкові та вихідні дні. Тому в багатьох гуртожитках працюють Клуби вихідного дня, спортивні секції, основними завданнями яких є:

• організація дозвілля у вихідні дні;
• залучення учнів до національних надбань українського народу, виховання любові до нашої держави, рідної землі, навчального закладу та його традицій;
• естетичне, моральне, етичне, правове, екологічне, фізичне виховання;
• боротьба зі шкідливими звичками;
• розвиток індивідуальних здібностей учнів.

Формами роботи Клубу вихідного дня є: вечори відпочинку, свята, фестивалі, бесіди, зустрічі „За чашкою кави”, анкетування, тестування, ігри, конкурси, вікторини, конференції, спортивні змагання, турпоходи, експедиції, екскурсії тощо.

Розділ 4. Особливості роботи в гуртожитку з дітьми-сиротами

Адаптація до навчання та проживання в гуртожитку ПТНЗ учнів-сиріт та тих, які залишились без батьківської турботи – це тривалий соціально-педагогічний процес. Особливістю таких учнів є яскраво виражена нестійкість нервової системи, що викликає роздратування, порушення поведінки, призводить до агресивності, жорстокості, брутальності. Під час навчання і виховання цих учнів в інтернатних закладах у них склалася особиста система поглядів на взаємини з дорослими. Вони частіше конфліктують з дорослими, не володіють культурою поведінки, багато з них мають шкідливі звички, не вміють контролювати свої емоції та думки, не привчені до самообслуговування у побуті (прибирання кімнат, чергування, прання особистих речей та ін.)

Закон України „Про професійно-технічну освіту” орієнтує систему профтехосвіти на забезпечення професійного самовизначення сиріт, створення умов для їх самореалізації, а також на формування людини – громадянина, інтегрованого в сучасне суспільство і націленого на його вдосконалення.

Колектив вихователів ПТНЗ повинен з перших днів працювати над створенням сприятливого клімату в гуртожитку та позитивним особистісним спілкуванням в системі: вихователь учень-сирота; учень-сирота учень із сім’ї.

Для досягнення цієї мети рекомендовано проведення діалогів, бесід, диспутів з морально-етичних, молодіжних проблем. Вихователі разом із соціальним педагогом у процесі виховання повинні вирішувати проблеми корекції поведінки, світогляду учнів без сім’ї шляхом проведення комплексу ігор та тренінгів гармонійного розвитку особистості: «Чи знаєш ти себе?», «Хто Я?», «Що таке чесність?, «Совість і життя», «Джерела добра», «Я серед людей» та ін.

Ці заходи надають можливість пізнати себе і досягти єдиних цілей, незважаючи на різноманітні інтереси, смаки, звички кожного учня.

Діяльність психологічної служби, соціального педагога – об’єктивна вимога часу, особливо в гуртожитку, де проживають найрізноманітніші категорії учнів, у тому числі й учні без сім’ї. Це зумовлено переорієнтацією суспільної свідомості, зростанням серед учнівської молоді негативних звичок, злочинності, загостренням міжособистісної конфліктності в учнівському середовищі. Соціальний педагог ПТНЗ спрямовує свої зусилля на створення загального емоційного фону, достатньо затишного і комфортного для учнів з категорії сиріт.

З цією метою необхідно проводити психолого-педагогічну діагностику щодо вивчення особистості окремого учня, колективу мешканців кімнати, блоку, гуртожитку. Все це допомагає виявленню найбільш оптимальних і ефективних шляхів удосконалення виховної роботи в гуртожитку. У своїй роботі соціальний педагог та вихователі повинні використовувати такі види діяльності:

• соціальна підтримка тих учнів, які відчувають певний дискомфорт при влаштуванні в гуртожитку через несприятливі обставини, коли вони потрапили в інше соціальне оточення;
• створення ситуації успіху в будь-яких видах діяльності;
• зменшення соціальної значущості конфліктів, які часом виникають у молодіжному середовищі, корекція відносин між учнями.

Успішність виховної роботи в гуртожитку ПТНЗ неможлива без вмілого педагогічного керівництва, направленого на формування в учнів високих людських якостей, громадянської самосвідомості, виховання творчої особистості, створення максимально сприятливих умов для прояву та розвитку здібностей і таланту, утвердження й розвитку національно-культурних і професійних традицій навчального закладу.

Із цією метою в гуртожитках ПТНЗ повинні здійснюватися:

• моніторинг та експертиза рівня вихованості учнів із урахуванням регіональних особливостей, місцевих звичаїв та традицій;
• організація виховної роботи спільно з відповідними органами самоврядування, різними громадськими організаціями;
• органічний зв’язок з навколишнім соціокультурним середовищем, налагодження міжособистісних відносини між мешканцями з різних соціальних категорій;
• формування особистості учня в процесі громадської діяльності, побудоване на розвитку інтересів учнів до певного виду діяльності, їхніх запитів;
• впровадження інноваційних форм та методів виховної роботи з учнями, що сприятимуть розвитку їх компетентності;
• поєднання у виховній роботі в гуртожитку як традиційних, так і нетрадиційних форм, що наповнюються новим змістом.

Життя учнів у гуртожитку повинно сприяти формуванню у них відповідальності за себе та за інших членів колективу, і ця відповідальність повинна формуватися щоденно.

Лише за таких умов можна сподіватися, що в майбутньому кожен випускник посяде гідне місце в суспільному житті і принесе якнайбільше користі родині, державі, суспільству.

Висновок

Вважаю, що особистий приклад поведінки вихователя, спосіб його життя, його відношення до моральних цінностей суспільства також впливають на розвиток наших мешканців. У своїй роботі намагаюсь не примушувати, не керувати поведінкою учнів, а організувати процес прибирання, змагання між кімнатами, спортивні змагання, заняття художньої самодіяльності. Учні в гуртожитку дуже люблять організовувати концерти, бо велика частина з них гарно співають, танцюють і бажають виступати якомога частіше. Для них ми організовуємо конкурси краси, тематичні заходи та конкурси художньої самодіяльності.

У проведенні виховних заходів намагаюсь застосовувати сучасні активні та інтерактивні методи виховання, новітні технології партнерства та педагогічної підтримки, що дає позитивні кінцеві результати.

Працюючи вихователем , все більше переконуюсь у тому, що, тільки розуміючи душу дитини, її переживання, почуття, зможу займатись глибинним вихованням. У своїй роботі я намагаюсь підтримувати тісний зв'язок з батьками своїх вихованців. Співробітництво вихователя з батьками є запорукою успішної виховної діяльності, оскільки сім'я надає значний вплив в розвитку дитині. Така форма спілкування дає можливість направити діяльність вихователя на:

 • вивчення сімей учнів;

 • педагогічне просвітництво батьків;

 • індивідуальна роботу з батьками;

• інформування батьків про перебіг і результатах навчання, виховання та розвитку учнів.

Вивчення сімей учнів дозволяє мені краще пізнати дітей і батьків, зрозуміти стиль життя їхній, ознайомитися із домашніми умовами розвитку особистості учня.

Головне у роботі вихователя - сформувати людину з великої букви, яка була б упевнена в собі та в своїх здібностях і можливостях.

Список використаних джерел

1. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: Либідь, 2003.
2. Закон України „Про професійно-технічну освіту” // Вісник профтехосвіти: – К., 1998. – №3.
3. Конституція України. – К., 1997.
4. Лутошкин А.Н. Как вести за собой. – М., 1986.
5. Методи забезпечення виховного процесу // Завуч. – 2000. – №20-21.
6. Основні напрямки діяльності класного керівника // Завуч. – 1999. – №20
7. Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Директор школи. – 2005. – №4.

8. Рожков М.И. Организация воспитательного процесса в школе: Учебное пособие. – ВЛАДОС, 2001.

9. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвинутої особистості. Методика виховання колективу. – К.: Радянська школа, 1976.

10. Ульина Г.В. Педагогическое планирование в образовательных учреждениях. – Ярославль, 1995.
11. Хон Р.Л. Педагогическая психология. Принципы обучения. – М.: Деловая книга, 2002. 

Вихователь гуртожитку: Тараненко Л.В.