Кожна людина з
великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де
промайнуло її дитинство, знайомство з дивосвітом-казкою, з материнською
ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина
кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина,
батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Тема сьогоднішньої
виховної години – «Ми нація єдина, твої ми діти, Україно!».
На світі багато
чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща
країна,
Яка піднялася, мов
Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя
Україна.
Ти з давніх віків
непокірна була
І волю свою
боронила невпинно.
Нарешті збулося -
її здобула
Звитяжна моя
Україна.
На землях твоїх
неозорих степів
Живе працьовита і
чесна родина,
Хвилюється колосом
стиглих хлібів
Моя золота
Україна.
В садах і дібровах
в вечірні часи
І чути співочі
дівчат голоси, -
Пісенна моя
Україна.
Тепер ще не легко
живеться тобі,
Є в тому, мабуть,
особлива причина.
Та все подолає в
тяжкій боротьбі
Незламна моя
Україна.
Квітуй, мов
калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і
праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим
твій вільний народ,
Прекрасна моя
Україно!
Відео Ми – єдина Україна
Чи
задумувалися ви над запитанням: А
що для кожного з вас означає Украйна?
- Україна це моя Батьківщина – це те місце, де я народилася , де промайнуло моє дитинство із бабусиною казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
- Україна – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні, радіють з наших успіхів та сумують з наших невдач, але завжди підтримають та зрозуміють
- Україна – це стежка, по якій я пішов до школи, це перша вчителька . що навчила читати й писати, це та калина і дуб , що ростуть на шкільному подвірї Саме тут я відкрив для себе, що я не просто дитина своїх батьків, а ще й українець, а Батьківщина моя — Україна, велика і прекрасна
- Рідна моя Україна- земля зі славною багатовіковою історією і мудрими, талановитими людьми., це історія народу, який протягом багатьох років боровся та бореться за свою свободу й незалежність.
Готуючись до
сьогоднішнньої вихової години ми писали твір роздум «Що
для мене значить Україна?»
Учень Я дуже хочу побачити Італію і Францію. Хочу з'їздити до Австралії
і Америки. Мрію відвідати Бразилію, Канаду і Нову Зеландію. Із задоволенням
подорожувала б, я не люблю сидіти на місці. Можливо, де-небудь я б затрималася,
десь ні. Але упевнена, що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно, я
б повернулася додому, до своєї України. Тут мене чекають. Тут усе моє життя.
Іншої Батьківщини мені не треба.
Я народилася
на українській землі, живу в Україні і сподіваюся, що буду жити тут все своє
життя. Отут живуть люди, яких я люблю. Отут моя родина, мої друзі, могили моїх
близьких. Україна — моя Батьківщина. І я її люблю, погану або гарну, злиденну
або багату. Нехай не зовсім гладко в неї ідуть справи, але вона в мене єдина,
іншої такої країни немає. І не буде. Моя Батьківщина – Україна. Не любити цю
землю і людей, що живуть на ній, - не можливо!
Учениця: Дивлюсь на грудочку простої землі і бачу багато цікавого. Ось
ніжний слабенький паросток клена, якому дала життя земля, а поряд заржавілий
зігнутий осколок – слід, залишений війною, адже наша земля не лише животворна,
вона покроплена кров’ю тих, хто боровся за неї. Україна – це ті герої , що
віддають своє життя за мир і спокій в Україні. Це ті прості українці, які
допомагають забезпечити війська захисним спорядженням, ліками, харчами та не зважаючи
на ризик, вивозять із захоплених міст і сіл поранених та мирних громадян. Рідна
моя земля – це наша Україна, з її славною героїчною історією, але й трагічною
долею. Нам, українцям, всім серцем потрібно любити й гордитися своєю
найпрекраснішою матір'ю
Україна –
це родюча земля, щирі люди, чисте повітря та безмежні поля. Моя країна –
це безкраї простори добра та любові. Мені неймовірно прикро відчувати весь біль
мого краю. Прикро бачити те, що комусь чорна ікра з неба, а комусь чорна стрічка
в куточку фото. Я щиро сподіваюсь на глибоке, чисте, синє небо над
нашою рідною Україною. Я вірю в те, що незабаром сонце щастя осяє наші широкі
українські землі.
У духовному
й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди
входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і
роль країни у світі.Ми свідки історії, історія – це ми…
Навіть ті, хто
ніколи не чув про існування України, або був лише знайомий з назвою нашої
країни, скажуть: «Аааа! Так я знаю Україну!». Чим же особлива наша Батьківщина?
Що так звеличує її серед інших країн світу?
Простір
землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно
пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.
Віддавна на
території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів,
але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська
Русь 9-13 століття.
Формування
новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом
Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування
в України козацької держави – Війська Запорозького.
У 18
столітті козацька автономія була ліквідована Російським царатом. Під час
української революції початку 20 століття постало декілька національних держав:
Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна
Республіка, Кубанська народна республіка.
3 У
1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У
1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського союзу. Сучасна
держава Україна утворилась в результаті розпаду Радянського союзу 1 грудня 1991
року.
Україна – унітарна
держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці,
що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.Вона
складається з 24 областей та автономної республіки Крим.
Більша частина
території України розташована у західній частині Східноєвропейської рівнини.
Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземами, що є третиною світових
запасів в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського
виробництва.
В Україні
нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер. 9 мільйонів гектарів
країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі. В Україні діє 45 курортів загальнодержавного та міжнародного
значення. Понад 400 санаторіїв, які можуть прийняти на лікування більше 600
тисяч. Україна — одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1
січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим
показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то
живуть у нiй люди різних національностей, загалом понад 100 націй.
Український народ
має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому
всьому світові.
Однак
найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його
найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями
поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.
Пригадаймо слова
Панаса Мирного: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота
жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє
давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід.» народ без мови не існує,
отже плекаючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.
Один
давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це дуже
символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи,
залежить від самих українців.
Ми хочемо
бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ. Для
цього ми маємо засвітитися любовʼю до рідної мови. Українська мова – це святі
скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди
пам’ятаючи про ї значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючи силу:
Слава країни – це
не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми
здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з поміж
тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам'ять, у душу народу
українського.
Тарас
Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник, графік, художник,
політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько
сучасного українського народу.
Григорій Сковорода
– педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.
Микола Лисенко,
український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка»,
«Енеїда», автор дитячих опер і оперет, народився в 10 березня 1842 році в
Полтавській губернії.
Михайло
Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор
ілюстрованої історії України.
Борис Патон
всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік,
президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.
Микола Амосов –
видатний український лікар, вчений у сфері серцево-судинної хірургії,
біокібернетик.
Лілія Подкопаєва –
гімнастка володарка 45 золотих та 21 срібної 14 бронзових медалей засновниця
і голова міжнароднного благодійного фонду « Здоровя поколінь»
Із сучасних
зірок в усьому світі стала відомою українська співачка Руслана (Руслана
Лижичко), яка в 2004 році виборола перемогу на конкурсі співаків Євробачення.
Україна
славиться не тільки видатними постатями, що стали героями, які принесли
визнання своїй країні в минулі часи і віки. Тепер, коли
точиться
історична битва за волю українського народу із новітнім агресором, тих,
хто на передовій цієї боротьби, ми з гордістю називаємо героями і патріотами.
Це солдати й
офіцери, які на передовій виборюють свободу України. Вони жертвують
найціннішим, що у них є – життям, щоб жили ми…
Ти плачеш, мамо, в
тебе біль.
Пробач мене,
прошу, як зможеш,
Що не вернувся я
звідтіль.
Твоєму ж горю чим
поможеш?
Ти знаєш, мамо, це
ж війна
І гинуть в ній
батьки та діти.
Хіба ж у цім моя
вина?
Та ж я хотів
щасливо жити?
Ми боронили цей
рубіж,
У нас скінчилися
патрони,
Та ворог далі не
проліз...
Відчув я біль й
церковні дзвони.
Якщо не я, то хто ж
тоді
Спинити мусив цю
навалу?
Стою у Бога на
суді,
Чекаю милість, чи
поталу.
Я тут пізнав своє
життя.
Воно було таке
вітражне.
Я жив чомусь без
каяття
І мріяв щось про
недосяжне.
У мене крила
є тепер.
Не плачте, мамо, я
весь білий.
Я все живий, я не помер,
А ворог весь
стоїть змарнілий.
Не плачте,
мамо, це ж війна,
Я боронив свою
країну.
У мене сліз тепер
нема,
Люблю я вас і
Україну.
Дякую, тобі
солдате, за життя...
За мирне небо, в
нас над головою.
Ховаєшся від куль
ти в укриття...
Воюєш із
московською ордою...
Воюєш ти, за
нас.... борониш Україну!
Від напасти
московської, від зла...
Покинув матір,
сина та дружину...
І нищить ворогів
пішов, до тла...
Над головою люті
кулі свищуть,
Десь недалеко,
артилерія бомбить...
Хтось живий... а
хтось не дише...
Важка для України
нині мить...
Та ти не
побоявся...ти пішов у бій...
Щоб мирне небо
було в нас над головою!
Війна іде.... ти
переможеж в ній!
За тебе, помолюся
Богу...
На коліна
стану й щиро помолю́ся...
І миру, для
всієї попрошу я Землі́...
Низько головою, до
землі, вклоню́ся,
Щоб таланило у бою
тобі...
Щоб
повернувся, скоро, ти додому,
І більше очі не
побачили війни....
Лиш мир...лиш мир
і радість,
А кулі й Гради,
відійшли мов сни...
Завдяки ним ми з
вами віримо, що прийде час, коли наше життя наповниться щастям, спокоєм, хлібом
і квітами, сподіваннями і радістю, працею і відпочинками – тим, що робить життя
людським, щоб кожен з гордістю міг сказати: «Я – громадянин України, моя країна
– Україна!» Для цього сьогодні потрібне головне – впевненість у силах народу і
своїх власних, дружна родина і віра в успіх, у майбутнє України. Немає життя
без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це
мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі!
Пісня про україну
Збережемо наш
патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.
Україна потребує
нашої виваженості, єдності, мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна,
здатна відстоювати своє майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді
інші країни поважатимуть нас. А рідній державі ми побажаємо:
- Процвітання
- Миру
- Злагоди єдності
- Талановитих і працьовитих українців
- Щасливого майбуття
Віримо що
найзаповітніше бажання українців сьогодні - жити під мирним небом обов'язково
здійсниться.
Немає коментарів:
Дописати коментар