Мета: розпочати ознайомлення з поняттям «булінг», також ознайомити учасників з видами булінгу, почати формування неприйняття та негативного ставлення до такого явища як булінг.
Хід заняття:
1. БУЛІНГ (від анг. bully – хуліган, задирака, насильник) – визначається як утиск, дискримінація, цькування. На сьогоднішній день визначають булінг, як певний тривалий систематичний процес, який характеризується свідомістю та жорстокістю. У сьогоденні булінг став дуже поширеним явищем. За ним стоїть безліч як соціальних, психологічних так і педагогічних проблем. Ми не можемо стверджувати, що булінг можна порівняти з бешкетом чи пустощами, адже він ґрунтується на насильстві, яке може проявлятись у різноманітних формах, дискримінації та агресії.
2. Часто можна спостерігати прояви булінгу у тих місцях, які не можуть контролюватися дорослими або цей контроль взагалі відсутній. Наприклад: сходи, їдальня, роздягальні, вбиральні. Проте в навчальних закладах булінг стає більш прихованим та жорстоким. Якщо кривдником є хлопець, то найчастіше буде використовуватись фізичне насилля, якщо дівчина – поширення чуток, ігнор, бойкот, тощо. Звісно, важче побачити психологічне насильство, адже фізичне несе за собою помітні наслідки. Жертви булінгу завжди потерпають у психологічному напрямі, адже булінг спричиняє складні довготермінові наслідки – це низька самооцінка, депресія, суїцидальні нахили тощо.
Булінг характеризується своєю структурою: булер(переслідувач), свідки, жертва.
3. Найчастіше булерами виступають саме ті учні, які потребують великої кількості уваги та визнання своєї персони. Переважно вони не отримують цю увагу від батьків чи педагогів, тому займають позицію самоствердження за рахунок інших. Таких учнів можна легко помітити, адже вони наділені лідерськими якостями та артистичними рисами характеру. Такі персони практично ніколи не виявляють співчуття до жертви , а навпаки, хизуються перевагою своєї сили над слабшими. Якщо булінг здійснюється групою осіб, то ця група поділяється на лідера та послідовників. Послідовники можуть бути як активні – ті, які беруть участь у знущаннях, та пасивні – ті, які не беруть активної участі, проте завжди підтримують лідера. Ініціаторами та рушійною силою в таких групах завжди є лідер. В деяких випадках їхні дії можуть мати садистський характер та неприкриту агресію. Часто саме групами булерів скоєні вчинки знімаються на камеру та поширюються в Інтернет-спільнотах.
Таким чином вони самостверджуються серед більшої групи людей, та перетворюють цькування на більш жорстокі методи приниження.
4. Жертвою може стати будь-який учень, проте часто ці учні відрізняються від своїх ровесників фізично, успіхами в навчанні, матеріальним становищем у родині. Такі учні переважно не мають довірливих відносин з батьками та переживають знущання на одинці з собою. Вони є «легкою мішенню» для булерів, адже другі впевнені, що покарання не отримають.
Типові жертви булінгу.
--вони полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі;
--вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні, мають низьку самооцінку;
--вони схильні до депресії і частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
--вони часто не мають жодного близького друг
-- якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників; носіння окуляр, низький зріст, порушення опорно-рухового апарату.
--якщо дівчатка; руде волосся, криві ноги, надмірна вага тіла.
5. Третя фігура, в учасників булінгу, це спостерігачі. Вони також можуть поділятись на:
а -. активних – це ті учні, які встають на захист жертв. Такі учні можуть просити про допомогу у своїх батьків чи у працівників навчального закладу освіти.
б - пасивних – учні не сприймають та не підтримують акти булінгу у мікросередовищі, проте ніколи не переходять до активних дій захисту жертви.
в- байдужих – вони не займають ніякої позиції у мікросередовищі та не втручаються в процес булінгу. Часто спостерігачі можуть переходити у позицію кривдника. Важливо пам’ятати, що кожен підліток потребує уваги, любові та підтримки! Кожен з них повинен активно соціально розвиватись та таким чином знаходити друзів за інтересами. Якщо учень не отримує вище перечислене, то можливі випадки самогубств або масових самосудів з одногрупниками навіть (масові розстріли).
6. Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязнь до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство..
Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, як крайня міра, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні.
7. У своїй загальновідомій книзі «Булінг в навчальному закладі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає наступні типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:
· вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;
· вони імпульсивні й легко шаленіють;
· вони часто зухвалі та агресивні у ставленні до дорослих (передусім батьків та вчителів);
· вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
· якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.
Різновиди булінгу:
4. Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпачання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень .
5. Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей .
6. Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж .
7. Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти.
8. Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
- Як ви думаєте, які саме форми булінгу більш поширені серед підлітків? Чому? - Хто може стати жертвою булінгу? - Хто може стати булером (кривдником)? -
Що робити коли ситуація булінгу трапилась з тобою?
1. Якщо є можливість, намагайся уникнути сварки, вдай що тобі байдуже та йди.
2. Якщо ситуація не дозволяє піти, зберігай спокій, використовуй гумор-цим можна спантеличити булера.
3. Стримуй гнів і злість, адже це саме те, чого домагається кривдник.
4. Не вступай у бійку, кривдник тільки і чекає приводу, щоб застосувати силу.
5. Якщо булер не зупиняється і справа дійшла до бійки – одразу клич на допомогу дорослих, які є поруч.
Необхідно бути сильною людиною, щоб наважитись та попросити про допомогу.
6. Не залишай цю ситуацію без уваги. Розкажи батькам або іншим дорослим, яким ти довіряєш. Разом із ними звернись до класного керівника, психолога, соціального педагога твого навчального закладу.
Практичне опрацювання.
7 Я навчаюся в училищіі. Викладачі завжди любили нашу групу, адже учні добрі та чуйні. Проте, у нашій групіі є два одногрупники – Віктор та Юрій – які ображають одногрупників. Я також раніше потерпав від них. Зараз все змінилось, у наш клас прийшов новий хлопчик. Він народився в Україні і завжди тут жив але у нього темна шкіра. Тому Віктор і Юрій одразу його не полюбили. Вони постійно його ображають та дражнять. У Джорджа, нового одногрупника, є тільки мама та бабуся і він не розповідає їм про цю ситуацію. Мені дуже прикро, що у нашій групі є такі ображання але захищати його я не наважуюсь, адже не хочу знову повернутись на роль жертви. Я знаю, що Джордж хороший, він круто грає у волейбол!
8 Доброго дня! Мене звати Марія. Мені 16 років. Я переїхала у місто. У мене почались проблеми одразу після того, як я поступила до училища. Всі мої одногрупники ображають мене, інколи, навіть б’ють. Це все через те, що я дуже погано розмовляю, адже у мене певні проблеми зі здоров’ям. Я не розумію чому так відбувається, я ж у цьому не винна. Як мені знайти з ними спільну мову?
Завдання групам:
9 Розберіть запропоновані історії та дайте відповідь на запитання: Хто вчиняє булінг? Які наслідки булінгу можуть бути для дитини?
Обговорення порад «Як уникнути булінгу?»
1.Упевнися, що ти не є кривдником/кривдницею по відношенню до інших. Заступайся за тих, кого ображають.
2. Якщо ти став/стала жертвою булінгу – розкажи про це батькам, вчителю, психологу.
3. Якщо ти побачив/побачила, що над кимось знущаються – клич на допомогу, привертай увагу.
4. Стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.
5. Є питання – телефонуй на Національну дитячу «гарячу лінію»
Запитання для обговорення: - Які відчуття викликає у Вас слово «булінг»? - Хто може стати жертвою булінгу? - Де може відбуватися булінг? - Які форми булінгу можуть проявлятись в освітньому середовищі? - Які наслідки булінгу?
Технології реагування педагогів на виявлені або встановлені факти булінгу:
Поведінка дорослих (вихователів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами має відповідати певним вимогам, оскільки від нашого ставлення до проблеми та уміння контактувати з
учнем залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли учень повідомив, що є жертвою булінгу, мають говорити:
· Я вірю тобі. Це допоможе учневі зрозуміти,що ми готові допомогти йому вирішити цю проблему;
· Мені дуже шкода, що це відбулося з тобою. Учень відчуватиме, що ми намагаємось зрозуміти його почуття.
· У цоьму немає твоєї провини. Учень розуміє, що він не самотній у подібній ситуації, що його одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.
· Добре, що ти зумів сказати мені про це. Це впевнить учня в тому,
· що він правильно вчинив, звернувшись по допомогу та підтримку.
· Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека. Це допоможе йому відчути допомогу,захист та дасть надію на покращення ситуації.
- З самого першого дня роботи з групою слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;
- також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння учнів, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;
- підтримувати учнів, що стали жертвами;
- якщо репутація учня якимось чином зіпсована, необхідно дати йому можливість показати себе у якійсь ситуації, підтримати його досягнення;
- треба заохочувати учня приймати участь у загальних заходах;
- непопулярних учнів дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цього учня; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;
- планомірно працювати з родинами, обов'язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);
- контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;
- у разі виявлення булінгу - невідкладно поговорити з переслідувачами та з'ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;
- вчити учнів бути толерантними, -
вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;
- акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у навчальному закладі.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
«Як припинити третирування дитини та допомогти їй?»
- Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки деспотизму, покарань та побиття за провину.
- Окрім того необхідно обов'язково питати дитину, як справи у неї, маючи на увазі не тільки оцінки, а й відносини з одногрупниками. Обережно задавайте питання, оскільки цькування може бути не тільки відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: небажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.
- Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома учнями, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати учневі можливість самостійно розібратись та навчитись відстоювати власні інтереси.
- Якщо ж третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з учнем, чи зможе він сам захистити себе та відновити свій авторитет у групі. Наприклад, якщо учня дражнять з-за надмірної ваги варто записати його у спортивну секцію.
- Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки відвідують одногрупники, чим займаються у позаурочний час. Можливо вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт з деякими одногрупниками. Заохочуйте дитину до активної участі у загальноучилищних заходах, які зближують учнів та допомагають ім набути впевненості у собі.
- У особливо важких випадках, якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм, приверніть увагу класного керівника та психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.
- І пам'ятайте: ваша любов та підтримка допоможуть дитині впоратися зі складною ситуацією.
АНКЕТА «БУЛІНГ. ЩО ЦЕ ТАКЕ?»
1. Вам _______років
2. Ваша стать М - Ж
3. Ви знаєте що таке таке «Булінг»? a. Так; b. Ні;
4. Ви стикались з булінгом у гуртожитку? a. Так; b. Ні;
5. Ви звертались за допомогою до працівників гуртожитку? a. Так; b. Ні;
6. Ви стикались з булінгом у навчальному закладі? a. Так; b. Ні;
7. Ви були жертвою булінгу? a. Так; b. Ні;
8 Хто може стати жертвою булінгу? Коротко напишіть;
9 На вашу думку булінг і конфлікт відрізняються? a. Так; b. Ні;
10 З ким ви обговорюєте
тему булінгу?
- батьки;
- друзі;
- рідні;
- педагоги;
11 Які відчуття викликає у вас слово «булінг?» a. Позитивні; b. Негативні;
12 Де може відбуватися булінг? (Напишіть)
13 Які ріновиди булінгу найчастіше можуть відбуватися в освітньому середовищі?
- Психологічні;
- Фізичні;
- Економічні;
- Кібербулінг;
15 Чи відомі Вам наслідки, які відображаються на учасниках булінгу? a. Так; b. Ні; c. Частково –вкажіть які;
16 Як захистити себе і своїх друзів від булінгу? Коротко напишіть;
17 Хто несе відповідальність за булерів( кривдників)?
Булінг є досить важливою та серйозною проблемою молоді. Часто підлітки не усвідомлюють всю глибину проблеми та відповідальність за свої дії. На даний час у нашій країні намагаються боротись з булінгом не тільки у навчальних закладах але і на законодавчому рівні. У кодекс додано ст.173(4) про відповідальність за вчинення булеру:«Булінг учасника освітнього процесу»
В ній зазначено, що булерів або їх батьків варто штрафувати або виправляти громадськими роботами. За булінг вчинений дітьми до 16-ти років відповідають батьки або опікуни. За перший випадок штраф від 850 –до 1700 гр. громадські роботи від 20-40год. За другий випадок від 1700- 3400гр. або громадські роботи 40-60год.
Що є доказом булінгу?
Для того, щоб поліції було легше розібратися в ситуації та покарати кривдника, необхідно мати докази факту булінгу:
--відео(можливо хтось зняв на телефон те, що відбувалось).
--повідомлення на телефон або в соціальних мережах від булера.
--свідки.
В Україні вже є судові рішення, де батьки сплачували штраф.
Потрібно задуматись перш ніж цькувати невисокого хлопчика чи дівчинку з рудими косами:»Не руйнуй невідомий світ, бо для когось і твій знайомий – невідомий» зазначила у своєму творі журналістка з Хмельниччини –Мікус Марія, одна з переможниць конкурсу:»Булити не круто».
Ми починаємо вчитись розуміти та нести відповідальність за свої вчинки. Отже, можна зробити висновок, що протидія булінгу та зміна моделі поведінки це не просте завдання для усіх педагогів. Молодіжне середовище не є достатньо сталим, у ньому часто змінюються зразки поведінки та норми поводження в середині колективу. Важливим є те, що різні групи молоді порізному поводять себе в середині своєї мікрогрупи, адже учасники залежать не тільки один від одного але і, головним чином, від лідера.
Основне завдання педагогів зробити все можливе і не можливе, щоб в його групі чи класі не було поняття булер, кривдник, жертва.
Немає коментарів:
Дописати коментар