Робота з батьками

Форми і методи роботи вихователя учнівського гуртожитку з батьками

У наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання,
ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей.

В.О. Сухомлинський

Уміння виховувати – це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку,- це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.

          Ефективність виховного впливу на учнів значною мірою залежить від встановлення правильного контакту з учнівським колективом. А справа ця нелегка. Відразу знайти спільну мову і контакт з дітьми важко. Для цього необхідний тривалий час. У процесі роботи неминучі й конфліктні ситуації. Тому майстерність вихователя полягає в тому, щоб вчасно підказувати учням правильну лінію поведінки, переконати їх, розбудити їхню думку, повірити в їхні сили та можливості, підтримати їх добрим словом. А слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Слово – це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність. Воно потрібне дитині кожної хвилини – і тоді, коли вона втішається радощами життя, і тоді, коли її серце стискає сум.

Моїм педагогічним кредо є цінування цієї ініціативності, довіра до дітей і орієнтація в роботі на їх запити, інтереси та їх бажання, забезпечення найсприятливіших умов соціалізації особистості.

    Працюючи вихователем, все більше переконуюсь у тому, що, тільки розуміючи душу дитини, її переживання, почуття, зможу займатись справжнім вихованням.У своїй роботі я намагаюсь  підтримувати тісний зв'язок з батьками своїх вихованців. Співробітництво вихователя з батьками є запорукою успішної виховної діяльності,  оскільки сім'я надає значний вплив в розвитку дитині. Така форма спілкування дає можливість  направити діяльність вихователя на:

 • вивчення сімей учнів;

 • педагогічне просвітництво батьків;

 • індивідуальна роботу з батьками;

• інформування батьків про перебіг і результатах навчання, виховання та розвитку учнів.

Вивчення сімей учнів дозволяє мені краще пізнати дітей і батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитися із домашніми умовами розвитку особистості учня.

Батьківський актив є опорою у моїй роботі. Він допомагає істотно звільнитись від безлічі «побічних» навантажень. Це надає можливість мені зосередитись на педагогічній творчості, забезпечити індивідуальний підхід до «найскладніших» вихованців. Відомо, що всі батьки мають хоч якийсь педагогічний хист, за допомогою анкетування це дуже легко виявити. Один чудово розв’язує задачі, другий – розповідає – залухаєшся, третій – справжній фізорг або майстер виробничого навчання. Дуже важливо ці вміння виявити і використати.

У роботі з батьками використовую колективні бесіди, диспути, зустрічі за круглим столом, конкурси (наприклад, на гарні поради, на розв’язування сімейних конфліктних ситуацій), різноманітні презентації на педагогічні теми.

   Будь-який предмет, устрій, форма, що передбачає єдність трьох різних частин, понять або людей, є тріада. Так можна говорити про родинну тріаду, що складається з батька, матері, дитини. У своїй соціальній сфері сім'я утворює тріаду «людина-родина-громада». Дуже важливою в життєдіяльності сім'ї є тріада «училище -сім'я-дитина», у якій закладені як основи сімейного виховання, так і один із найважливіших елементів діяльності учнів  – співпраця з сім'єю.

Форми роботи вихователів з батьками

Форми роботи педагогів з батьками — це спосо­би організації спільної діяльності та спілкування. Робота педагогічних колективів  з батьками здійснюється в двох напрямках: організаційна робо­та навчального закладу  із сім'єю та підвищення педагогічної куль­тури батьків.

В організаційній роботі з батьками до­цільним є поєднання індивідуальних, групових, ко­лективних та масових форм роботи.

Індивідуальнимиформами роботи вихователя  з бать­ками є:  бесіди з бать­ками учня, листування тощо.

Індивідуальні бесіди з батьками відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою вихователя. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з вихователем на пе­дагогічні теми потрібно заохочувати та стимулюва­ти. Не можна проводити бесіду з батьками у присут­ності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схва­лення чи осуд учня  будуть сприйняті доросли­ми так, як ви цього бажаєте.

Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох ва­гомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що на­одинці з вихователем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з педагогом  залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.

Індивідуальне спілкування з батьками дає вихователю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

Листування передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, ста­ранність, уважність та відповідальність. Можна по­відомити про певні труднощі дитини,попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за гарне ви­ховання дитини. Лист передають батькам через ди­тину, попередньо ознайомивши її зі змістом. Най­частіше листування використовують, коли вихователь  не може зустрітися з батьками у них удома або запросити їх до училища.

До групових форм роботи належать засідання бать­ківського комітету, робота з групами батьків тощо. Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, при використанні різних форм роботи вихователь має вра­ховувати важливість таких чинників:

1. Запрошення батьків до співпраці. Часто вихователь вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднан­ня зусиль вихователя та сім'ї учня  можливе за взаєм­ного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вихователь, оскільки до цього його зобо­в'язує професійний обов'язок.

3. Визнання важливості ролі батьків у співпраці.Вихователь повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

5. Пошук нових форм співпраці. Вихователь може за­пропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши Їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.