вівторок, 22 лютого 2022 р.

ГОДИНА ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ «У ЇХНІХ СЕРЦЯХ ЖИЛА УКРАЇНА»

 



СЛАЙД 1 

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото)

 ХІД ЗАХОДУ

 Ведучий 1 

  Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни. 20 лютого  вшановуємо память героїв Небесної Сотні.

         СЛАЙД 2 -ГІМН            

 Учень 1

 Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!

Де таке ще траплялось, коли це було

Аж в такому нестерпному стані?..

Учень 2                         

Так чинили лиш варвари, злісні хани,

Лиш від них люди в церкві ховались.

А сьогодні це власні привладні пани

Вже над нами так само знущались!»

 Ведучий 2. 

   . Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом –  за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

 СЛАЙД 3

  Відео ПАМЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ - ОЛЬГА МАМІЄНКО пісня

 Мені наснилось, що вони зустрілись:

 Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

 В саду едемськім на травичці всілись:

 «За що тебе? » «За Україну, друже мій.»

 Ти знаєш і мене за неї вбили,

 Та це було вже років майже сто.

 Тоді померли ми, щоб ви нам жили.

 А вас вбивають… Вас тепер за що?»

 «Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,

 Як біло-біло в нас цвітуть сади.

 І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

 Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.»

 «А я ще ввечері узяв дівча за руку

 Й тихенько так до серця притулив.

 Тоді не знав, що Бог уже розлуку

 Навіки на землі нам присудив.

 Ведучий 

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

 Першим  героєм майдану  став сергій Нігоян

Сергі́й  Нігоя́н     народився та проживав у    Дніпропетровської області. Батько та мати вірмени, був єдиною дитиною в сім’ї. Родина Сергія Нігояна переїхала жити в Дніпропетровську область , рятуючись від _війни в Нагірному Карабасі. Родина вважалася благополучною, Сергій у селі користувався повагою,  вважався спокійним, працьовитим і справедливим.

  Він сам поїхав на Майдан, оскільки мав український паспорт і вважав Україну своєю справжньою батьківщиною. Останнього разу він приїздив додому на свята і знов повернувся в Київ

ЗАГИНУВ 22 січня 2014 року йому було лише 21 рік

  СЛАЙД 4

ВІДЕО - СЕРГІЙ НІГОЯН ЦИТУЄ ШЕВЧЕНКА

Ведуча.

 Йому було 17 і у батьків він був єдиним. Наймолодший герой Майдану Назар Войтович.

Ведуча 

Войтович Назар навчався на третьому курсі відділення дизайну __-_1 "Тернопільського кооперативного-торговельно-економічногоколеджу"-, був єдиною дитиною в сім’ї.

З друзями до Києва прибув пів восьмої ранку, а за дві години на дзвінок від мами замість сина відповіла незнайома жінка із Михайлівського собору, яка повідомила, що Назара вбито пострілом у голову. Снайперська куля влучила хлопцеві в обличчя і вийшла через хребет. Зі слів одногрупників ще в середу, 19 лютого, Назар був на парах, а ввечері мав тільки віднести до автобуса, який їхав на Київ, речі для столичного майдану. В останню хвилину чомусь вирішив, що й сам поїде. Це рішення коштувало йому життя.

 СЛАЙД 5

Відео ;Мамочко вибач за чорну хустину''  Роман Півторак

Учень 9. Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.

Прийду на світанні в садок із росою,

А, може, дощем на поріг упаду.

 Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,

Що слово бабуню вже не буде твоїм.

Прийду і попрошуся в сон твій тихенько

Розкажу, як мається в домі новім.

 Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває

Душа за тобою, рідненька, щемить.

 Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я любив. I любив Україну

Вона, як і ти, була в мене одна.

    СЛАЙД  6 -  КАРТИНКА З КВІТАМИ

Героям Небесної сотні присвячується

Мамо, чи це вже весна, що квітами

 встелена площа?

Мамо, чом пташка сумна?

А ще вчора співала в віконце.

Синку, це ще не весна.

А квітами землю встелили,

Бо в рай відлітає душа, а тіло—

В холодну могилу.

Мамо, а може, це сон, і, може,

Зі сну я прокинусь?

Як сонечко за горизонт,

У твої обійми полину?

Так, моя пташко, ти спиш,

Та більше уже не проснешся.

Спогадом в небо злетиш,

Янголом в сон мій вернешся.

Мамочко, мамо, не плач,

Витри сльозу, посміхнися,

За серце в скорботі—пробач,

Пробач, що не міг я скориться.

Як же я можу, мій сину,

Гнів в своїм серці носити?

Ти ж моя мила дитина,

Як же без тебе нам жити?

Матусю, поглянь в синє небо—

Це ж очі мої, як у тебе.

Вдивися у жовте колосся—

Це моє, як у батька волосся.

Не плачте за мною у хаті.

Я землю відстояв свою.

Не вмер я, все бачу! На варті

У сотні небесній стою!

 Ведучий 2.

  Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Учень                         

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

 Прийми, о Господи, своїх синів!

 За України волю їх убили

 Учень                         

 Та ми усі від Бога люди.

 Живем надіючись, не боючись.

 Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

 Як наш народ топтали, сміючись?

Учень                         

Мамо, я живий, лиш закриті очі….

 І серце не б`ється, не вирує кров…

 Ти тільки не плач, знай — всі дні і ночі

 Я буду поруч — в грудях, де живе любов!

Учень 9                        

 Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,

 За ту біль, і той жаль, що я наробив.

 Я ж хотів лише миру, добра і свободи…

 А мене за це ворог безжалісно вбив.

Учень                         

 Не жалій, моя нене, що я не вернуся,

 Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!

 Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,

 Ти лишень свої очі здійми до зірок!

 Слайд 7

На фоні кліпу «Пливе кача» слова ведучих

Ведучий 1

. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.   Вони згасли як зорі.

 Ведучий 2.

 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під кліп  Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

    СЛАЙД 8     ХВИЛИНА МОЧАННЯ - картинка

Учень

 У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,

 Історія одна, і Ви — її частина.

 Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

 І молимось: за Вами — ненька Україна!

 Вже не повернеться додому той хлопчина,

 Що його вчора тільки мати відпустила,

 Поцілувала, тихо мовивши: «Іди, дитино,

 За щастя України, бо вона — єдина».

 Казала мати берегти себе. Але даремно,

 Бо хлопець був готовий йти безстрашно,

 Аби лише країна, котру так кохав страшенно,

 Не стала на коліна, а боролася відважно.

 Учень                         

 Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,

 Відкривши очі, він відчує повну волю.

 Але та куля, в день зимовий, на світанку,

 Перехопила подих та змінила долю.

 Хлопчина вірив, що колись, одного дня,

 Розкаже син йому, як любить Батьківщину.

 Хіба він знав, що борючись за це щодня,

 Все доведеться відпустити в мить єдину.

 Так. Той хлопчина, він не знав тоді,

 Що нелюд пострілом прицільним забере життя.

 І браття хлопця, українці, у біді,

 Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Учень                         

 Але ж душа, душа Героя вічно лине!

 До тебе наші сльози, молитви, зізнання!

 Повір, хлопчино, наша пам’ять не загине,

 Як і омріяні тобою  воля та кохання.

 Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.

 І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.

 Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,

 І линуть буде «Слава Україні!»  над ланами.

 Ведучий 1. Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

 Ведучий 2.

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кровю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

Ведучий 2.

Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розпято й знищено не раз!

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

 Ведуча: Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжали їх як героїв. В кожному районі, кожному місті й селі зупинялись  процесії, що везли домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах віддавали останню шану героям.

Ведучий: В трагічні дні нашої держави під час протистоянь у Києві загинули і наші земляки.

У Хмельницькому 25 серпня 2017 року встановлено памятник героям НЕБЕСНОЇ СОТНІ.

 СЛАЙД  9 КАРТИНКА  ПАМЯТНИК У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

 Бронзовий пам’ятник  зображений у вигляді голуба, який стоїть на відрубаній голові ворона, що символізує перемогу добра над злом. На його крило нанесено голови людей, котрі загинули під час Революції гідності.

На зворотній стороні скульптури викарбовано напис: “Україна понад усе!.

 “Хмельничани отримали святе місце, куди можна  приходити, ставати на коліна чи просто мовчки дивитися  і дякувати кожному Герою Небесної сотні, які пішли в останній бій заради нас”

Пам’ятник Героям Небесної сотні встановлено на перехресті вулиць Соборна та Героїв Майдану, де раніше стояла скульптура радянському комуністичному діячеві Володимиру Затонському.

СЛАЙД 10  герої хмельницької області

Від Хмельницької області в число Героїв Небесної сотні зараховано 10 осіб: Людмила Шеремет, Дмитро Пагор, Артем Мазур, Анатолій Корнєєв, Володимир Чаплінський, Віталій Васільцов, Олександр Клітинський, Микола Дзявульський, Сергій Бондарчук, Олександр Подригун.

  … Ти бачив як Ангели в Небо летіли? Так-так, саме в Небо, а не навпаки… Від пострілів влади отак відлітали ,До Бога назавжди вкраїнські сини. Їх кров залишилась не там на Майдані, А на руках всіх провладних катів, А сльози батьків потечуть ніби ріки На всі покоління до «сьомих колін». Сьогодні не в силі   змовчати , Бо кожного серце від болю кричить Коли на Майдані відспівують СОТНЮ, Що в вічність у славі до Бога летить. Матусі гордіться своїми синами – Бо душу і тіло зложили свою  За волю народу, що їх не забуде Бо слава козацького роду живе! Не плачте бабусі, що внуки завчасно Піднялись до Бога раніше від вас, Бо тільки Всевишньому знати дорогу Й коли і для кого настав уже час. Вони ж бо пішли у НЕБЕСНУЮ СОТНЮ Отак, з висоти, вберігатимуть нас, Щоб вже не змогли вороги підступити   Одна у них ненька - одна Україна, Пробачте, для неї віддали життя! А Вам вона нині вклоняється щиро За їх виховання й безсмертні серця!

     СЛАЙД 11

 Відеоролик «Білі лебеді в небесах

 СЛАЙД 12

Слава небесній сотні

 ВИХОВАТЕЛЬ

 Дякуємо Героям Небесної сотні ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ!

 Вихователь

Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття

, Та більше не повернетесь додому…

Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину підуть батьки ховать своїх дітей

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар